Відповіді лікара-педіатра на розповсюджені запитання щодо прикорму

До появи перших зубів консистенція страв має бути пюреподібною, спершу рідкою, з часом все більш густою. З першими 4-6 зубками дитині можна пропонувати м'які варені овочі шматочками, а супи не перебивати блендером, а перетирати виделкою. Як показує досвід, готовність до твердої їжі у малюків - питання дуже індивідуальне. Ближче до року дитині можна давати погризти хліб або дитяче печиво. Проте, пам'ятайте, що дитина з твердою їжею в руках завжди має залишатися перед очима дорослих для попередження потрапляння шматочків їжі в дихальні шляхи!

До 6-місячного віку малюки не потребують жодної рідини, окрім грудного молока або суміші. З початком введення прикорму дитину необхідно допоювати дитячою питною водичкою у об'ємі 50-100 мл на добу (можна і більше, якщо дитина хоче - "перепоїти" малюка неможливо). Потрібно періодично між годуваннями пропонувати дитині пиття з ложечки, поїльника або пляшечки. Кип'ятити бутильовану дитячу питну воду непотрібно, вона безпечна для вживання малюками. Компоти та чаї давати можна, але без цукру і ближче до віку 1 рік. Найкраще, якщо дитина звикне саме до простої води - це саме та рідина, яка найкраще засвоюється нашим організмом.

Відносно страв на вечерю необхідно завжди орієнтуватися на самого малюка. Дехто краще насичується кашею (молочною або з м'ясом) - цей вид прикорму ми даємо в більшому об'ємі, до 200-250г, що краще наповнює шлунок. Дехто міцніше спить після страв, багатих білком (м'який сир та йогурт/кефір, старше року - запіканки, сирники), не дивлячись на менший об'єм (біля 100 гр), адже білок повільніше перетравлюється та на довше формує відчуття ситості. Варто спробувати обидва варіанти вечері та поспостерігати, після якого варіанту малюк довше та міцніше спатиме вночі.

Цільне коров'яче молоко не рекомендовано давати дітям віком до 12 місяців. З 1 року можна давати дитині до 1-2 склянок молока на добу, або ж вже з 6 місяців використовувати його у приготуванні страв (каші, омлети, пудинг). Молоко - джерело кальцію. Тому якщо дитина з'їдає достатньо кисломолочних продуктів та продовжує годуватися груддю або сумішшю, але відмовляється від коров'ячого молока в чистому вигляді - не наполягайте.

На сьогодні існує безліч результатів досліджень з питання супів в раціоні людини, при цьому вони інколи абсолютно протилежні. Однозначної думки в медичному світі наразі не існує. Суп-пюре - це вимушена консистенція для дитини на початку введення прикорму. Коли дитина починає їсти шматочками, суп має бути в раціоні на розсуд батьків - якщо в сім'ї є традиція їсти суп, то варто привчати і дитину їсти суп, якщо ж ніхто перших страв не вживає, то найімовірніше дитина сама в більш свідомому віці буде протестувати проти "рідкого" і просити того, що їсть татко чи мама. Це більше педагогічне питання і до здоров'я дитини не має безпосереднього відношення. Існують деякі країни та культури, де супи, фактично, відсутні в раціоні щоденного харчування, притому рівень захворюваності на шлунково-кишкові захворювання в цих країнах не перевищує такий, як скажімо, в пострадянських країнах.

Найпоширеніші алергени - це продукти, багаті чужорідним для нашого організму білком - коров'яче молоко, яйця, риба, горіхи, соя, пшениця, цитрусові, мед, шоколад, полуниця, помідори. Існують різні дослідження з термінів введення алергенних продуктів в раціон дитини. З одного боку, зустріч з ними варто відтермінувати, з іншого - пізній контакт з алергеном збільшує ризик алергічної реакції. Отже, починаємо знайомити дитину з новими продуктами з початку введення прикорму, поступово збільшуючи його кількість до рекомендованого об'єму, і спостерігаємо. Якщо з'являються прояви алергії - продукт прибираємо з раціону і узгоджуємо з педіатром подальше його введення. Якщо все добре - їжте на здоров'я! Тому, всьому свій час і пам'ятайте про "золоту середину"!

Зважаючи на те, що горіхи - це високоалергенний продукт, його не бажано давати дітям, віком до 3-х років. Окрім того, горіхи містять доволі багато жирів, а отже шлунково-кишковий тракт дитини може не справитися з їх перетравлюванням. Ще одна небезпека горіхів - це їх форма. Горіхи дрібні та тверді, а отже існує небезпека для малюків, що вони випадково потраплять у їх дихальні шляхи. Саме тому рекомендовано відкласти знайомство дитини з горіхами на більш старший вік.

Свинина - цінний м'ясний продукт, проте не варто його давати дітям віком до 3 років. Свинина жирна, тому дитячий організм не може повноцінно перетравити її. Краще замінити свинину на нежирні сорти птиці та м'яса - кролятину, курятину, індика, телятину та яловичину.

Прикорм у вигляді рибного суфле рекомендовано починати давати дітям з 8-9 місяців. З появою зубів малюку можна пропонувати рибу шматочками або у вигляді котлеток. Дітям до року варто давати білу морську рибу, яка є менш алергенною та містить крупні кістки, які легко відділити. Наприклад Хек, мінтай, тріска, дорадо, сібас, морський окунь та ін. Старше року можна поступово, з обережністю вводити в раціон червону рибу та 2 рази на тиждень влаштовувати "рибні" дні, тобто замінити м'ясні страви на рибні.

Однозначної думки на сьогодні відносно додавання до страв дитини агар-агару чи желатину не існує. Їх варто поступово вводити в раціон малюка не раніше віку 1,5 років і не частіше 1-2 разів на тиждень. Насправді, більшу шкоду для дитини несуть цукор або бульйон, які найчастіше додають до страв з агаром чи желатином, тому намагайтесь готувати таку їжу вдома самостійно та з розумом обирати рецепти.